Упертість, протести, істерики і свавілля – часті прояви кризи 3 років у дітей. Ще вчора милий і слухняний, малюк раптом перетворюється у тирана, влаштовує істерики з будь-якого приводу. Як реагувати і що робити батькам? .

Що робити батькам, якщо дитина веде себе зухвало? В першу чергу, не варто загострювати увагу на погану поведінку дитини, і тим більше намагатися зламати його. Це не призведе ні до чого хорошого. Але і впадати в іншу крайність – вседозволеність, теж не можна. Дитина не повинна вирішити, що істерика – це надійний спосіб домогтися свого. Наймудріше, що батьки можуть зробити в даній ситуації – відволікти дитину, переключити його увагу на щось інше.

Наприклад, запропонувати почитати йому улюблену книжку або разом пограти в яку-небудь гру. Звичайно, якщо дитина вже досягла піку істерики, це не спрацює. У цьому випадку напад дитячого гніву потрібно просто перечекати. Якщо ви знаходитесь вдома, – твердо скажіть дитині, що ви поговоріть з ним, коли він охолоне, і займіться своїми справами. Залишайтеся спокійними, як би важко це не було. Після цього поясніть дитині, що ви його дуже любите, але примхами він нічого не доб’ється.

Якщо істерика трапилася на вулиці або в магазині (а діти люблять працювати на публіку), по можливості позбавите дитини глядачів. Для цього можна просто перенести дитину в менш людне місце.

Намагайтеся уникати ситуацій, коли дитина може відповісти «ні». Не давайте йому прямих вказівок: «Одягайся, ми зараз підемо гуляти», а створіть ілюзію вибору: «Ти хочеш погуляти у дворі або в парку?» «Ми будемо грати в пісочниці або підемо на гору?». .

Кризис 3 лет у детей. Что делать родителям?

Автор: Drina http://eva.ru/passport/192035.htm

Криза 3 років у дітей – серйозне випробування для батьків, але дитині в цей час доводиться ще важче. Він не розуміє, що з ним відбувається, і не в змозі контролювати свою поведінку. І йому потрібна ваша підтримка. Не забувайте хвалити малюків за хорошу поведінку і заохочуйте самостійність «Катюша молодець! Маленькі діти не вміють прибирати за собою іграшки, а Катюша вміє», розкажіть бабусі чи татові, що прийшов з роботи: «Сьогодні Катюша така розумниця – сама вдень спати лягла».

Це допоможе сформувати у дитини позитивний образ себе. Реакція батьків на капризи дитини при кризі 3 років – дуже важливе питання.

Звичайно, упертість улюбленого чада засмучує батьків, відчуваючи їх нерви на міцність.

Трилітка наполегливо перевіряє межі дозволеного, і якщо ви десь дасте слабину або навпаки занадто жорстко поведете себе – у відповідь отримаєте неадекватну реакцію на, здавалося б, просту прохання. Тому будьте спокійні в будь-якій ситуації і навіть якщо дуже складно – тримайте себе в руках. Адже криза 3 років у дитини – це зовсім не прояв шкідливості або негативної спадковості, а природна необхідність випробувати себе, закріпити відчуття сили волі і власної значущості.

Це життєвий етап, без якого неможливе становлення особистості дитини. Криза трьох років у дітей потрібно просто перечекати як бурю, пережити як землетрус і перенести хворобу.

Тому ваш девіз на цей рік: терпіння, терпіння і терпіння! .